Чи здатні США самостійно розблокувати Ормузьку протоку: аналіз від The Times

Президент США Дональд Трамп намагався сформувати коаліцію партнерів для забезпечення проходу нафтових танкерів через Ормузьку протоку. Однак вже незабаром він розкритикував партнерів за "недостатній ентузіазм" в цьому питанні. 

На тлі цього The Times проаналізував, чи можливо реалізувати безпечний прохід нафтових танкерів через протоку і яка мета Тегерана у цих діях.

Видання зокрема розглядає можливість транспортування нафти через трубопроводи. Такий спосіб дозволяє переводити нафту без великих витрат на робочу силу та з відсутністю ризиків, які існують під час морської торгівлі. 

Журналісти відзначають, що на Близькому Сході існує два нафтопроводи, які оминають Ормузьку протоку. Один належить ОАЕ, довжиною 240 миль (понад 380 км - УНІАН), що пролягає від нафтового родовища Хабшан на південний захід від Абу-Дабі до емірату Фуджейра. І він розташований безпосередньо за межами протоки.

Другий – належить Саудівській Аравії, 750-мильний (1200 км - УНІАН) нафтопровід перетинає півострів зі сходу на захід – від нафтових родовищ узбережжя Перської затоки до порту Янбу на Червоному морі.

Обидві країни збільшили транспортування нафтопроводами до їхнього максимуму – 1,8 млн барелів та 7 млн барелів на день відповідно. Однак через Перську затоку, в порівнянні, до початку конфлікту проходило близько 20 млн барелів, зазначають журналісти. 

Видання пише, що країни могли б співпрацювати з метою розширення інвестицій у трубопроводи. Однак цьому заважають стосунки між державами. Зокрема, ОАЕ та Катар не хотіли б залежати від Саудівської Аравії, через яку проходили б ці нафтопроводи. Натомість вони стали залежними від Ірану. 

Військовий захист суден

Також журналісти дослідили можливу військову охорону суден, які проходять через протоку.  Відзначається, що навіть якщо слова Трампа про повністю знищений флот Ірану відповідають дійсності – Тегеран все одно здатен зупиняти судноплавство через протоку. 

Західний флот міг би супроводжувати нафтові танкери. Однак це не допомогло б у захисті від ракетних ударів Ірану з суші. Враховуючи це, більшість судноплавних компаній і, що найважливіше, їхні страховики, не підуть на такий ризик.

І навіть якщо США та Ізраїлю вдалося б знищити усі ракетні бази Ірану, Тегеран здатен засипати затоку мінами з невеликих рибальських суден. 

Трамп звернувся по допомогу до інших країн, зокрема Китаю

Видання відзначає, що Німеччина та Велика Британія скептично відреагували на прохання Трампа надіслати військові кораблі в регіон. Також висловили обережність, але не відкинули цю можливість країни Далекого Сходу – зокрема Південна Корея та Японія. 

Однак найбільш несподіваним став заклик Трампа про допомогу до Китаю – головного геополітичного суперника Вашингтону, який має добрі відносини з Тегераном. Видання відзначає, що Китай відмовився коментувати цю тему, обмежившись закликами до припинення військових дій. 

Китай має військово-морську базу в цьому регіоні і десять років тому Китай має військово-морську базу в Джибуті, що на Африканському Розі, і десять років тому приєднався до групи країн, які патрулюють Аденську затоку проти сомалійських піратів. Однак участь Пекіну у військових діях проти іншої держави, що знаходиться далеко від Східної Азії, суперечила б усім його поточним оборонним позиціям.

Іран "рубає гілку, на якій сидить"

Журналісти відзначають, що Іран так само залежить від продажу нафти, як і його сусіди. І тому Тегеран може не поспішати з мінуванням протоки, аби це не завадило в майбутньому їхнім суднам. Також Іран може побоюватися того, що США та Ізраїль можуть відповісти на блокаду спробами захопити або атакувати іранські танкери. Втім, як зазначає видання, Іран може розраховувати на те, що він більше звик до економічних труднощів, ніж його суперники.

"Іран вірить, що зможе пережити їх у виснажливій війні. Його мета – заохотити або змусити держави Перської затоки вимагати виведення з їхньої території американських військових, чиє саме існування Тегеран розглядає як загрозу. Принадою є те, що Іран тоді буде готовий об’єднати сили з ними для створення спільної архітектури безпеки", – підсумовують журналісти.

Ситуація на Близькому Сході: важливі новини

Раніше видання Reuters повідомило, що хоч країни Перської затоки й не просили Трампа розпочинати війну в їхньому регіоні, однак наразі жодна з них не закликала Вашингтон зупинити бойові дії. Відзначається, що країни регіону побоюються, що Тегеран, маючи великі запаси озброєння, зможе постійно загрожувати енергетичним ресурсам регіону.

Тим часом президент Володимир Зеленський розкрив, чим займаються українські військові на Близькому Сході. За його словами, йдеться не про участь бійців в операціях, а про експертизу щодо боротьби з іранськими "Шахедами".