Протягом останніх кількох років з’являлися повідомлення про те, що російських студентів не лише призивали до армії, а й не давали скласти іспити або навмисно завалили їх, щоб ніщо не завадило їхньому призову, пише Deutsche Welle.
Видання розповіло історію Микити Звездова. Йому було всього 15 років, коли в лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Вказується, що його призвали до російської армії одразу після того, як у квітні 2024 року йому виповнилося 18 років.
"Незадовго до цього його відрахували з професійно-технічного училища, яке він відвідував у Красноярську, і він вважає, що це відрахування було навмисним", - йдеться в статті.
Видання розповіло, що в травні 2024 року, отримавши повістку про призов, Звездов був направлений до військової частини № 25573 поблизу Уссурійська. У цій частині часто гинуть солдати, а також надходять повідомлення про утиски, вимагання та побиття.
"На різних інтернет-форумах ця частина добре відома своєю злочинністю", - йдеться в публікації.
Звездов розповів, що офіцери підрозділу тиснули на нього та інших призовників, щоб ті погодилися на довший термін служби в армії.
Реклама"Я пообіцяв собі та своїм рідним, що не підпишу контракт на участь у конфлікті", - сказав Звездов, додавши, що з самого початку він ніколи не хотів воювати проти України.
Він розповів про знущання на полігоні з боку офіцерів до мобілізованих:
"Офіцери стріляли багатьом призовникам у ноги, били їх і карали за все, що ті могли чи не могли зробити: зроби 200 віджимань у протигазі та пробіжи 50 кіл у бронежилеті з 25–30 кілограмами зверху".
Хлопець розповів виданню, що через це у нього почали з’являтися суїцидальні думки, і він навіть намагався стрибнути зі скелі, але офіцери йому це завадили. Після цього інший офіцер змусив його підписати контракт на службу.
РекламаВидання стверджує, що Звездов - не єдиний, хто пережив таке. Російська армія відчуває нестачу особового складу, і на призовників регулярно чинять тиск, щоб вони залишалися на службі довше.
Матері низки російських солдатів розповіли російському ЗМІ "Астра", яке веде свою діяльність переважно через канал у Telegram і яке російський уряд визнав "іноземним агентом", що їхніх синів обманювали або тиснули на них, доки ті не підписали контракти.
В статті розповідається, що через місяць після підписання контракту Звездову повідомили, що його відправляють до підрозділів, які діють на окупованих Росією територіях України поблизу Мелітополя. Примітно, що це місце було відомим великими втратами.
"Я усвідомив, що, по суті, у мене точно немає іншого вибору, окрім як тікати. Просто перечекати теж не вдасться", - поділився росіянин.
Після того як Звездов отримав свою першу зарплату як солдат, яка становить 40 000 російських рублів або 510 доларів, він подав заяву на відпустку, нібито для того, щоб запастися провіантом перед відправленням на фронт. За ним призначили стежити колишнього засудженого, якого також призвали до армії.
Звездов мав кожні кілька годин звітувати йому через WhatsApp. Але йому пощастило – його наглядач не надто серйозно ставився до своїх обов’язків. Завдяки цьому хлопцю вдалося втікти до Вірменії.
За даними видання, через 6 місяців після цього його визнали дезертиром. До того часу Звездов встиг подорожувати далі: спочатку до Боснії та Герцеговини, а потім до Хорватії, де він подав прохання про надання політичного притулку.
Не дочекавшись рішення щодо свого прохання про притулок, молодий росіянин знову рушив далі й у грудні 2025 року прибув до Німеччини, де мешкає його дідусь. У Німеччині він знову подав прохання про надання притулку.
Видання зазначило, що влада Німеччини відхилила його заяву, посилаючись на так зване "дублінське правило" Європейського Союзу, згідно з яким країна, до якої прибуває особа, що шукає притулку, є державою, відповідальною за розгляд її заяви. У випадку Звездова це Хорватія.
Німеччина мала відправити Звездова назад до Хорватії протягом шести місяців; термін для цього закінчується наприкінці липня 2026 року.
Пояснюється, що якщо його не відправлять назад, відповідальність за розгляд його заяви про надання притулку знову перейде до Німеччини.
Однак, за словами правозахисників, російські дезертири майже не мають шансів отримати притулок у Німеччині. І це незважаючи на те, що попередній уряд Німеччини, який мав більш ліве політичне спрямування, у 2022 році заявляв, що відмовники від військової служби за переконаннями та дезертири заслуговують на захист.
"Багато подібних заяв було відхилено на тій підставі, що дезертирам не загрожує "реальна небезпека" серйозних переслідувань або відправлення на фронт в Україну після повернення", - йдеться в статті.
Це підтвердило Федеральне відомство з питань міграції та біженців (BAMF). За даними BAMF, кожна заява про надання притулку та ризик переслідування заявника розглядаються в індивідуальному порядку.
Захист надається лише "у разі наявності реального, індивідуального та обґрунтованого страху переслідування".
За даними німецького парламенту, Бундестагу, у 2025 році до Росії було депортовано загалом 126 осіб.
Що стосується Звездова, то після того, як йому відмовили у наданні притулку в Німеччині, йому вдалося отримати так званий "церковний притулок". Він виникає, коли парафія погоджується тимчасово надати притулок біженцям, яким загрожує депортація.
Хоча в Німеччині не існує юридичного права на церковний притулок, але на практиці, якщо церква надає комусь притулок, держава часто призупиняє процедуру депортації та переглядає справу.
"Завдяки цьому Звездов зміг переїхати з табору для біженців до церкви поблизу Аахена, у західній землі Північний Рейн-Вестфалія. Там він проводить більшу частину дня, працюючи на кухні або на території церкви; цей крок дозволив йому поки що залишитися в Німеччині", - пояснило видання.
Джерело: УНІАН
