Сотні іноземних бойовиків, які перебувають у полоні в Україні, опинилися в правовій невизначеності, оскільки Москва не бажає включати їх в обміни полоненими. Про це пише видання Le Monde.
На заході України, за непримітними стінами, знаходиться один із центрів утримання військовополонених. Більшість полонених - російські солдати з різних регіонів Російської Федерації, а також іноземці, зокрема з країн, що знаходяться далеко від пострадянського простору.
"Ми виявили ув'язнених 48 різних національностей", - розповів Петро Яценко, прес-секретар Українського координаційного центру з питань поводження з військовополоненими.
Зазначається, що українська влада навмисно зберігає двозначність щодо статистики.
"Ми не публікуємо точні цифри по країнах. Більшість іноземних військовополонених - громадяни країн Центральної Азії. Росія дуже активно вербує трудових мігрантів. З понад 28 000 іноземців, які уклали контракти зі ЗС РФ, особистими даними яких ми володіємо, майже 13 000 - громадяни країн Центральної Азії", - заявив Яценко.
Він перелічив кілька національностей, не прагнучи скласти вичерпний перелік:
"Наразі в полоні перебувають громадяни Кенії, Малі, Єгипту, Туреччини, Непалу, Шрі-Ланки та Республіки Конго. Усі іноземні військовополонені розміщені у спеціально відведеному таборі, де вони мають можливість спілкуватися рідною мовою зі своїми співвітчизниками, які потрапили в полон".
Зазначається, що набагато рідше трапляються громадяни країн Євросоюзу, які потрапили в полон. Яценко лише розповів, що з 2022 року в українських в'язницях утримуються "зокрема, громадяни Греції, Словаччини, Італії, Естонії та Болгарії".
Чим займаються військовополонені
Під час візиту журналісти зустрілися зі шрі-ланкійцями, непальцем, турком, конголезцями, кенійцями та єгиптянами. Деякі працюють у майстерні, де виготовляють верстаки та стільці.
Багато з них добровільно зголосилися на війну, спокушені автоматичним отриманням російського громадянства. Деякі живуть у цьому центрі вже кілька років і опинилися в правовій невизначеності. За словами Яценка, Росія не хоче приймати їх назад, навіть якщо у деяких вже є російський паспорт.
"РФ не зацікавлена в них у контексті переговорів. Від них не надходило жодних запитів, окрім як щодо північнокорейців", - заявив голова секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко.
Справа двох північнокорейських солдатів, захоплених Україною в листопаді 2025 року, особливо складна. Обидва солдати попросили про передачу до Південної Кореї. Відповідно до міжнародного гуманітарного права відповідальність несе країна, яка втягнула їх у збройний конфлікт. Однак Третя Женевська конвенція про принцип невисилки ускладнює ситуацію. Охрименко заявив:
"Якщо військовополонений не бажає повертатися додому і немає іншого механізму, ми будемо тримати його під вартою стільки, скільки буде потрібно для вирішення цього питання".
Двоє китайських солдатів, захоплених навесні 2025 року, також уже рік перебувають у "підвішеному стані". Вони утримуються в слідчому ізоляторі СБУ, оскільки російська сторона не виявила інтересу до їхньої долі.
Зазначається, що проблема ускладнюється тим, що низка держав, зокрема Китай, криміналізують діяльність найманців. Повернення додому може наразити цих колишніх бойовиків на судове переслідування.
Яценко стверджує, що деякі країни, такі як Конго, тісніше співпрацюють з українською владою, тоді як інші неохоче втручаються у долю своїх громадян.
За словами джерела, близького до переговорів, "російська сторона хоче лише повернути своїх офіцерів і не цінує рядових, тим більше іноземців, у лояльності яких вона сумнівається".
Іноземні найманці РФ
Раніше повідомлялося, що адміністрація Дональда Трампа має підстави вважати, що влада Куби безпосередньо причетна до постачання живої сили для російської армії.
Зазначалося, що Гавана могла не тільки знати про вербування, а й активно сприяти цьому процесу. У звіті, надісланому до Конгресу, зазначається, що на сьогодні кубинці стали однією з найчисленніших груп іноземних найманців, які воюють проти ЗСУ.
Джерело: УНІАН
