Кремлівська авантюра з залучення іноземних трудових мігрантів провалилася, - розвідка

Росія спробувала врятувати  економіку від кадрового голоду за допомогою трудових мігрантів, повідомила Служба внутрішньої розвідки України (СЗРУ).

За даними, переговори про залучення працівників з Афганістану зайшли у глухий кут.

Серед ймовірних причин українська розвідка назвала мовний бар’єр, культурні відмінності та безпекові ризики через нестабільність в Афганістані. 

Зокрема, афганські робітники не мають бажання вчити російську мову, через що не розуміють росіян.

Не допомогло рекрутерам і попереднє виключення "Талібану" з переліку терористичних організацій РФ.

За словами спецпредставника президента Росії по Афганістану Замірa Кабулова, переговори зайшли у глухий кут, а сторони навіть не розпочали детального розгляду цієї геополітичної кремлівської ініціативи.

В СЗРУ зауважили, що також російських роботодавців добиває кремлівська ініціатива із залученням трудових ресурсів з Індії. Госдума РФ мала в авральному режимі ратифікувати міждержавну угоду від грудня 2025 року про тимчасову трудову діяльність громадян однієї країни на території іншої. 

Після масової втечі гастайбайтерів із Центральної Азії це поки що єдина можливість для Мінпраці РФ закрити кадрові прогалини у будівництві, металургії та АПК.

За даними, Росія вже видала близько 50 тис. дозволів на роботу громадянам Індії.

При цьому, російському бізнесу потрібно забезпечити індійським працівникам умови проживання, не гірші за ті, що мають місцеві жителі. Тобто роботодавець має забезпечити їх спеціалізованим житлом, трансфером, а також супроводжувати весь цикл легалізації за власний рахунок. 

"У результаті потенційно дешева робоча сила перетворюється для російського бізнесу на повноцінне ярмо", - йдеться в повідомленні.

Така "майстерність" кремлівських чиновників укладати угоди лише збільшує фінансове навантаження на потенційних російських роботодавців.

Таким чином, спроба Кремля компенсувати дефіцит робочої сили за рахунок нових потоків мігрантів наштовхується не лише на культурні та безпекові бар’єри, а й на банальну неспроможність російської економіки забезпечити належні умови для їхнього залучення.