"РФ перебуває в гнітючому становищі": в ЗМІ розповіли про результати ударів України по НПЗ

Війна України проти Росії з використанням дронів – це не новина. Її наступальні дії проти російських енергетичних об’єктів – теж не новина. Але масштаби, дальність, інтенсивність та наслідки того, що Україна зробила лише за останні кілька місяців, – це, безперечно, новина, пише Foreign Policy.

Видання поділилося, що Київ використовував свій дедалі більший арсенал зброї дальнього дії, а це переважно безпілотники й іноді крилаті ракети, щоб перенести війну на територію Росії таким чином, що вперше з 2022 року це могло б насправді змінити хід подій.

"Омськ – хороший приклад. Це найбільший нафтопереробний завод Росії, розташований у Сибіру, за понад 1 200 миль від України. Його знищення минулого тижня стало травматичним для місцевих жителів і викликало майже такий самий резонанс у Кремлі", - йдеться в статті.

Однак, як зазначає видання, наступальні дії України не вщухають: протягом останніх кількох місяців були завдані удари по нафтопереробним заводам, нафтобазам, портам експорту нафти та паливним резервуарам. 

"Руйнування, яких цього місяця завдав київський безпілотний флот російському танкерному флоту в Чорному морі, не мають прецеденту", - наголошується в публікації.

Пояснюється, що для Росії це кардинально змінює ситуацію у двох аспектах. По-перше, і це найпомітніше, росіянам тепер доводиться стояти у довгих чергах за бензином, щоб заправити свої автомобілі.

Видання констатує, що по всій країні здатність Росії переробляти сиру нафту на нафтопродукти, якими користуються споживачі, очевидно погіршилася внаслідок наступу України:

"Це стосується бензину, дизельного палива, авіаційного палива та всього іншого. У країні почали вводити нормування. Російські державні ЗМІ не сприймають це добре".

Згідно з нещодавнім дослідженням Оксфордського інституту енергетичних досліджень (OIES), Росія фактично втратила п’яту частину своїх нафтопереробних потужностей – з приблизно 5,2 млн барелів на добу до війни до 3,8 млн зараз. За даними OIES, це "найнижчий рівень за останні 21 рік".

"Поєднання більшого географічного потенціалу, численних атак та дедалі точнішого націлювання на більш складні нафтопереробні установки, поряд з атаками на експортну інфраструктуру, чинить тиск як на внутрішній ринок Росії, так і на експортну реалізацію продукції", – зазначено у звіті OIES. 

Але, наголошується в публікації, є ще один аспект, через який Росія зараз перебуває в ненайкращому становищі: вона має проблеми з експортом продукції.

Зазначається, що нафтопродукти приносять більше грошей, ніж сира нафта, особливо якщо сира нафта продається зі знижкою на світовому ринку, як це відбувається з російською нафтою сорту Urals.

Видання поділилося, що в червні експорт нафтопродуктів з Росії зазнав значного падіння. Як зазначив минулого тижня Центр досліджень з питань енергетики та чистого повітря, який дуже уважно відстежує ці потоки, "у червні обсяги завантаження нафтопродуктів у морських портах Росії досягли найнижчого рівня за всю історію спостережень".

З одного боку – відсутність виробництва, з іншого – неможливість продажу: Росія перебуває у гнітючому становищі.

Примітно, що все це відбувається на тлі поновлення ажіотажу навколо заходів Конгресу США проти Росії, а саме – "Закону про санкції проти Росії".

Цей законопроект, ініціатором якого був американський сенатор Ліндсі Грем – який раптово помер у суботу – надавав би президенту право на власний розсуд вводити мита проти країн, що купують російську нафту.

В статті йдеться, що президент США Дональд Трамп давно ставився до цього законопроекту скептично, але Грем незадовго до своєї смерті заявив журналістам у Києві, що законодавці розробили варіант, який Білий дім прийняв.

"Головне питання полягає в тому, чи змінять посилення ударів та їхній вплив на російську економіку розрахунки Кремля. Понад чотири роки санкцій, відносно слабкий рубль та міжнародне засудження цього не зробили", - зазначило видання.