"Це погано, і всі це знають": FT розповів, що пішло не так із вступом України до ЄС

Наполегливість президента Володимира Зеленського у питанні якнайшвидшого членства України в Євросоюзі посилює напруженість у відносинах з європейськими столицями в той час, коли США розглядають питання про підтримку Києва.

Про це йдеться в матеріалі видання Financial Times. Зазначається, що відмова лідерів Євросоюзу прискорити приєднання України підсилює розчарування Києва, а дедалі більш євроскептична риторика Зеленського підриває зусилля з пошуку компромісу.

Європейці розповіли, у чому причина

Як пише FT з посиланням на дипломатичні джерела, обізнані з ситуацією, високопоставлені українські чиновники використовували нещодавні зустрічі з колегами з ЄС та США для критики дій Єврокомісії щодо розширення і наполягали на швидшому графіку, стверджуючи, що Євросоюзу Україна потрібна так само сильно, як Київ хоче вступити до нього.

"Членство – це не подарунок. Можливо, у Києві з цього приводу виникло непорозуміння", – сказав один із дипломатів на умовах анонімності.

"Вони кажуть: "Ви нам винні". Але це не допомагає", - сказав другий єврочиновник, який побажав залишитися неназваним.

"У нас там справжня проблема. Зеленський і його оточення ніколи по-справжньому не розуміли, як працює розширення", - додав ще одне джерело видання.

Видання зазначило, що хоча угода про кредит для України на 90 млрд євро і недавня участь Зеленського в саміті ЄС на Кіпрі частково знизили напруженість, між Києвом і Брюсселем зберігаються серйозні розбіжності щодо процесу вступу.

Що пропонує Європа

Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, в рамках якого Україна отримає "символічні" переваги та поетапний доступ до механізмів ЄС в обмін на реформи. Чиновники заявили, що це означатиме щонайменше 10 років до отримання повноправного членства.

Однак Зеленський відхилив цю пропозицію, закликавши ЄС "бути справедливим".

Що робить Україна

Зеленський наказав дипломатам не вступати в дискусії з урядами країн ЄС щодо подібних пропозицій і говорити лише про повноправне членство в ЄС, повідомили Financial Times два високопоставлені українські чиновники. "Ми навіть обговорювати це не будемо", – сказав один із них.

Що було на Кіпрі

На Кіпрі кілька лідерів ЄС намагалися стримати очікування українського президента, повідомили два чиновники, обізнані з ходом переговорів.

"Йому довелося почути гірку правду. Це буде не так просто, як він думає", – сказав ще один єврочиновник на умовах анонімності.

Проте Зеленський має намір просувати свою максималістську позицію, повідомили виданню високопоставлені українські чиновники. Один із них зазначив, що Київ вважає, що ЄС "з часом стане більш реалістичним" і наблизиться до позиції України.

При цьому кілька дипломатів ЄС поділилися з виданням, що розуміють і співчувають розчаруванню, яке відчуває Зеленський. Але вони все ж вважають, що вступ має залишатися заснованим на заслугах. Дипломати навіть додали, що в ситуації, коли США відвернулися від України, ЄС став для неї найважливішим партнером:

"Ми – єдині його друзі, тож йому, можливо, краще промовчати".

Чим незадоволені в ЄС

Влада ЄС заявила, що зусилля України щодо реформ ослабли, особливо що стосується боротьби з корупцією.

Вони також вказали на пропущені у 2025 році терміни ухвалення законодавства, яке дозволило б Києву отримати більший доступ до ринків енергоносіїв та промислових товарів ЄС.

Київ також чинить опір проханню Брюсселя про підвищення податків для підприємств як умови для виділення частини кредиту в розмірі 90 млрд євро, стверджуючи, що це ще більше виснажить економіку.

"Їхні внутрішні реформи зайшли в глухий кут. Це погано, і всі це знають", – прокоментував ситуацію, що склалася, один із співрозмовників видання.

Вступ України до ЄС

Україна отримала статус кандидата в ЄС у червні 2022 року, через 4 місяці після повномасштабного вторгнення Росії.

Потім Зеленський зажадав, щоб у 2027 році Україна стала членом Євросоюзу, але столиці країн-членів ЄС відхилили цю ідею.

Вони також відхилили пропозицію Єврокомісії щодо "зворотного розширення", яка надавала б Києву статус члена лише номінально, а потім поступово надавала б йому доступ до переваг у міру проведення реформ.