Президент США Дональд Трамп, можливо, обіцяє швидке припинення війни проти Ірану, але політичні наслідки збережуться ще довго після закінчення бойових дій. Видання Politico наводить п'ять причин, чому високі ціни на нафту можуть зберігатися і надалі.
Шкода вже завдана
Війна проти Ірану вже настільки суттєво порушила енергетичні ринки регіону Перської затоки, що швидке відновлення неможливе. Зростаюча кількість танкерів по обидва боки Ормузької протоки, яка фактично була закрита вже понад тиждень, потребуватиме щонайменше двох тижнів для усунення.
Потім потрібно буде повернутися до видобутку нафти та газу у все більшій кількості країн Близького Сходу, які зараз обмежили виробництво, включаючи Катар, Бахрейн, Ірак та Саудівську Аравію. Деякі руйнування від іранських атак, такі як атаки на газові об'єкти Катару, нелегко відновити.
М'яч на половині поля Ірану
Трамп, можливо, і розпочав війну, але він не може односторонньо її припинити. Іранці публічно не заявляли, що вони швидко погодяться припинити свої атаки. Протягом останнього тижня вони все частіше атакували енергетичну інфраструктуру регіону, що може спричинити значне зростання цін на нафту та триваліший період невизначеності, якщо ці дії продовжуватимуться.
Іранські чиновники гостро усвідомлюють політичний тиск, з яким стикається Трамп вдома, поки ціни на бензин на заправках залишаються підвищеними. Вони заявляють, що "Іран буде вирішувати, коли закінчиться війна".
Мінування протоки
У вівторок з'явилися докази того, що Іран починає розміщувати міни в Ормузькій протоці. Це є значною ескалацією, яка може значно ускладнити зусилля щодо відновлення 20% відсотків щоденних світових поставок енергоресурсів, що проходять через регіон.
Потенційне мінування протоки, разом з усіма пошкодженнями інфраструктури та зупинкою виробництва, означає, що може пройти багато часу, перш ніж енергетичні ринки повернуться до нормального стану.
Навіть якщо конфлікт закінчиться сьогодні, а танкери знову відновлять 100% потоку Ормузькою протокою, все одно знадобляться місяці, щоб повернутися до звичного стану справ.
Не лише міни
Атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Ірану та, можливо, інших груп, зростають з кожним днем і можуть завдати тривалої шкоди.
У середу Іран атакував і знищив велике нафтосховище в Омані. У середу поблизу Ормузької протоки було атаковано три судна, включаючи контейнеровоз під прапором Таїланду, атаку на який іранський уряд взяв на себе, оскільки він "незаконно наполягав на проходженні через Ормузьку протоку".
Американський сенатор від Коннектикуту Кріс Мерфі зазначає, що адміністрація Трампа не знає, як безпечно повернути протоку до роботи. "Що неможливо пробачити, тому що ця частина катастрофи була на 100% передбачуваною", додає він.
Не лише Іран
Хоча адміністрація погрожує іранському уряду серйозними наслідками, якщо вони нападуть на судна, що рухаються протокою, вони не єдині ворожі гравці в регіоні, які можуть ефективно блокувати судноплавний шлях.
У регіоні існує кілька відколотих груп, які не пов'язані з іранським урядом, але обурені вбивством їхнього лідера та хочуть помсти. Покійний аятола Алі Хаменеї був лідером не лише Ірану, а й мусульман-шиїтів загалом, і мав прихильників по всьому регіону, зокрема в Ємені, Саудівській Аравії, Іраку, Кувейті, Пакистані, Афганістані та інших країнах.
Це створило ширшу мережу груп, які готові атакувати нафтові інтереси в регіоні і є докази того, що вони вже можуть готувати атаки. Дешеві дрони легко можуть бути використані для пошкодження багатомільйонних нафтових танкерів.
Військова інтервенція США проти Ірану стала причиною найбільшої кризи за всю історію світового нафтового ринку. Щоденний видобуток нафти у країнах Перської затоки вже скоротився як мінімум на 10 млн барелів.
Колишній економіст Міжнародного валютного фонду Олів'є Бланшар вважає, що ціна на нафту може досягти 200 доларів за барель проти близько 100 доларів сьогодні.
Джерело: УНІАН