За чотири роки конфлікту російські безпілотники раніше не поранили жодного громадянина НАТО на території Заходу, тим більше не спричинили хаос у густонаселеному районі. Однак у п’ятницю безпілотник "Герань-2" врізався в 10-поверховий житловий будинок у румунському Галаці, і вивів конфлікт Росії з Європою на новий, набагато небезпечніший рівень, пише The Telegraph.
Незрозуміло, чи мала намір Москва завдати удару по НАТО. Прес-секретарка Міністерства закордонних справ Марія Захарова заявила, що твердження про причетність Росії "необґрунтовані".
"Я не думаю, що це було навмисно. Але, думаю, головний висновок такий: росіянам просто байдуже, чи влучать вони в європейські цілі, тому що їх не надто хвилює потенційна реакція Європи", – сказав Ед Арнольд, старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб, лондонського аналітичного центру.
Розмови про застосування статті 5 НАТО, яка зобов’язує до спільної відповіді на збройний напад, велися лише в мережі. Міністр закордонних справ Румунії Оана Тою лише попросила альянс пришвидшити передачу технологій боротьби з безпілотниками.
"Навіть якщо атака була ненавмисною, Москва винесе урок з цієї реакції… Росія хоче створити враження, що вона залишається небезпечною, можливо, такою, що вийшла з-під контролю, тому що виглядає дедалі більше застряглою на полі бою", – зазначає видання.
Для Кремля неефективна система ППО НАТО є можливістю. Безпілотники, літаки або ракети можуть залетіти в будь-яку з восьми країн-членів НАТО, що межують з Росією або Україною.
"Це складно для НАТО, – сказав Арнольд, – тому що це означає, що вам доводиться розподіляти свої [обмежені ресурси]".
РекламаПри цьому кожне вторгнення піднімає нові питання щодо порогу для "кінетичної" відповіді; кожне, що залишилося без відповіді, зміцнює впевненість Москви в необхідності повторного удару.
Раніше цього тижня з'явилися повідомлення про те, що Вашингтон може вивести третину своєї авіації, дислокованої на континенті, а також військові кораблі та підводні човни. У цьому випадку Москва стане ще більш безрозсудною.
Водночас, зазначає The Telegraph, те, що Білий дім переключив свою увагу на інші сфери, певною мірою звільнило Україну. В останні місяці вона почувалася вільно, відправляючи безпілотники дальньої дії до Росії через повітряний простір НАТО в Прибалтиці:
"Неприємний факт, з яким стикається Путін, полягає в тому, що гібридна війна сьогодні має меншу потенційну силу, ніж раніше. Київ більше не так сильно залежить від підтримки західних партнерів".
Падіння російського дрона в Румунії
29 травня російський безпілотник впав на багатоповерховий житловий будинок у румунському місті Галац. Він влучив у дах будинку і вибухнув, двоє мешканців отримали поранення.
У Міноборони Румунії заявили, що російський дрон не вдалося збити через юридичні обмеження та надто короткий час на реагування – у військових було всього близько чотирьох хвилин для виявлення, ідентифікації та ураження цілі.
Тим часом ЗМІ пишуть, що бурхлива словесна реакція Європи на інцидент з російським дроном у Румунії демонструє не стільки агресивність Росії, скільки слабкість і лицемірство країн Заходу.
Джерело: УНІАН