Вісім тижнів війни в Ірані призвели до катастрофічних наслідків по всьому світу, - NYT

Війна Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю проти Ірану триває два місяці, але її наслідки відчуваються по всьому світу. В Індії та Бангладеш закриваються фабрики, в Ірландії, Польщі та Німеччині перебої з авіаперевезеннями, а у В’єтнамі, Південній Кореї та Таїланді запровадили обмеження на споживання електроенергії.

Єдиною країною, яка, як видається, відносно уникнула економічного хаосу, є та, що розпочала війну – це Сполучені Штати. Про це йдеться в матеріалі The New York Times. Навіть ОАЕ – одна з найбагатших країн світу – зверталася до США по фінансову допомогу після пошкодження газових родовищ та блокування Ормузької протоки.  

Лише за 8 тижнів конфлікту глобальні економічні перспективи зазнали серйозного удару. 

"Найбільше економічні труднощі відчують бідні країни, де споживачі не можуть дозволити собі вищі ціни на енергоносії, а уряди не можуть дозволити собі надати допомогу для компенсації витрат. І в міру жорсткості умов фінансування вартість вкрай необхідних для цих країн позик зростає", – йдеться в матеріалі.

Оскільки паливо та добрива стрімко дорожчають, наприкінці року очікується підвищення цін на продукти харчування. Країни Азії вже борються з дефіцитом палива, і якщо війна затягнеться, він лише посилиться. Як наслідок – буде зупинятися промисловість. 

Металургійні заводи в Індії та автовиробники в Японії вже скоротили виробництво через підвищення цін на енергоносії та побоювання щодо зниження попиту. У Китаї втрачають роботу працівники іграшкових фабрик. 

Через блокування Ормузької протоки виник дефіцит таких товарів як гелій, алюміній та нафта. Це, своєю чергою, впливає на постачання величезного спектру інших товарів, від презервативів до мікрочіпів.

Економіка США теж не є повністю захищеною від економічних потрясінь. Там здорожчав бензин, і це боляче вдарило по домогосподарствах з низьким рівнем доходів. Банки на Уолл-стріт знизили прогнози щодо зростання та підвищили прогнози щодо інфляції. Вони практично відмовилися від можливості подальшого зниження процентних ставок раніше осені. Попри це, вплив на американську економіку є незначним, якщо порівнювати з рештою світу. 

На думку економістів, аби у США почали турбуватися про можливість рецесії нафта має підскочити аж до 150 доларів за барель.

"У всьому світі дефіцит і високі ціни запускають тривожний цикл скорочення економічної активності: високі ціни знижують попит на паливо, а зниження попиту, у свою чергу, призводить до скорочення виробництва, зайнятості та витрат", – додає автор.

Страждає і авіагалузь: у зв’язку з подвоєнням цін на авіаційне паливо всі 20 провідних світових авіаперевізників скоротили хоча б частину своїх рейсів. Це позначилося на туризмі та ділових поїздках, що призвело до зменшення витрат людей у готелях, ресторанах та роздрібних магазинах.

Навіть якщо війна на Близькому Сході закінчиться завтра, більшість керівників енергетичних компаній та політичних аналітиків сумніваються, що рух через Ормузьку протоку, коли-небудь повернеться до того стану, яким він був до атаки на Іран. Дефіцит, спричинений зупинкою видобутку нафти та газу, а також ракетні удари по інфраструктурі також означають, що ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться високими або зростатимуть протягом наступних чотирьох років.

Вплив війни на Близькому Сході на економіку

Війна в Ірані створює ризики і для України. Йдеться про зростання тарифів, прискорення інфляції та подорожчання продуктів. Як розповів аналітик Андрій Шевчишин, ціна на нафту на рівні близько 90 дол. за барель означає додаткові втрати для вітчизняної економіки в 2,7 млрд дол., або 1-1,5% ВВП. Інфляція при цьому зросте на додаткові 2,2%.

Аналітики погіршили прогноз цін на нафту і очікують на дефіцит. Світові запаси можуть істотно скоротитися у квітні. Експерти вже підвищили прогнозну ціну на нафту на четвертий квартал 2026 року – до 90 доларів за барель для марки Brent і 83 доларів за барель для американської сировини WTI.