Війна без США: Європейський Союз створює нову систему спільної оборони, - Bloomberg

Європейський Союз розробляє плани, аби допомогти країнам відбивати військові напади як за участі США, так і без них. Як повідомили джерела Bloomberg, чиновники ЄС створюють механізм спільної реакції на випадок нападу на будь-яку з країн-членів, з використанням звичайних збройних сил, у вигляді кібератаки або "міграційної зброї", яку Білорусь застосовує вздовж кордону з Польщею. 

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта повідомив, що головний дипломат ЄС Кая Каллас проінформувала лідерів блоку про ці зусилля під час вечері в четвер на саміті на Кіпрі. Вона наголосила, що мета полягає у тому, аби конкретизувати, що насправді відбудеться, якщо країна ЄС залучить маловідомий пункт про взаємну оборону. 

"Потрібно мати спільне розуміння того, як ця клаузула (пункт - УНІАН) буде працювати на практиці. Вона має перейти від абстрактного до реального", - сказала Каллас.

Лідери ЄС підтримали таку ініціативу, повідомив президент Кіпру Нікос Христодулідіс. 

"Кіпр дуже зацікавлений у зміцненні спільної оборони блоку, оскільки країна не є членом НАТО і є найближчим до зон військових дій на Близькому Сході членом ЄС. На початку травня іранський безпілотник навіть завдав удару по британській військовій базі на острові", - нагадали у Bloomberg.

Зокрема лідер Кіпру наголосив, посилаючись на статтю 42.7 про взаємну оборону:

"Є низка питань. Наприклад, якщо Франція застосує статтю 42.7, які країни будуть першими, хто відреагує".

Відомо, що стаття 42.7 Статуту ЄС передбачає, що якщо держава-член стає "жертвою збройної агресії на своїй території", інші країни мають "обов’язок надавати допомогу та підтримку всіма доступними засобами".

"На папері це формулювання, здавалося б, виходить за межі статті 5 НАТО, яка зобов’язує члена організації вживати заходів, "які він вважає необхідними". Але ЄС не має військової потужності та інфраструктури НАТО, яка тісно пов’язана зі США. Ця стаття ЄС була застосована лише один раз - після терактів у Франції 2015 року", - пояснили у виданні.

Водночас голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що "у договорі не чітко визначено, що відбувається, коли і хто що робить".