Загострення ситуації на Близькому Сході може призвести до нових ризиків для енергетичних ринків Європи та України і ускладнити підготовку до наступного опалювального сезону. Про це заявив у своїй колонці економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.
За його словами, на тлі ескалації навколо Ірану ціни на газ у Європі вже продемонстрували різке зростання: якщо на початку року котирування на хабі TTF становили близько €30–33 за МВт·год, то на початку березня вони піднімалися до €60 і вище.
- У разі подальшої дестабілізації ринку Європа може зіткнутися з дефіцитом ресурсу, перебоями постачання скрапленого газу та складнощами із заповненням підземних сховищ. У такому випадку наступна зима для регіону може бути більш напруженою, - зазначає експерт.
Для України, яка частково залежить від імпорту газу, це означає необхідність вже зараз шукати додаткові джерела ресурсу. Серед можливих варіантів Олексій Кущ називає імпорт із Європи, нарощування власного видобутку та запуск родовищ, які вже готові до роботи. Імпорт, за його оцінкою, залишається найдорожчим і найменш передбачуваним варіантом, особливо в умовах потенційного дефіциту всередині ЄС. Має обмеження і нарощування видобутку - це довго і дорого. За оцінкою аналітика, у 2025 році при споживанні на рівні 19–20 млрд кубометрів видобуток газу в Україні знизився до 16,9 млрд кубометрів, тоді як імпорт зріс у кілька разів – до 6,5 млрд кубометрів.
Найшвидшим способом збільшити ресурс, на думку Олексія Куща, є запуск родовищ, які вже мають необхідну інфраструктуру, але не працюють. Як приклад, економіст наводить британську компанію Enwell Energy, яка раніше заявляла, що за стабільних умов могла б забезпечити додаткові обсяги газу, конденсату і нафти для українського ринку. За словами експерта, в умовах зростання енергетичних ризиків затягування таких рішень виглядає дедалі менш виправданим, адже до початку нового сезону закачування газу залишається обмежений час.
- Після зміни частини управлінської команди у владі з’являється можливість переглянути рішення, які блокують видобуток, і нарешті запустити ресурси, що могли б працювати на економіку країни вже сьогодні. Можна сподіватися на стабілізацію ситуації на світових ринках, але енергетична політика будується не на надіях, а на підготовці до найгірших сценаріїв, - резюмує Олексій Кущ.
Джерело: УНІАН
