Завершення війни в Україні може не передбачати однозначного переможного результату, а натомість базуватиметься на складному компромісі між сторонами. Водночас ключовим елементом післявоєнного врегулювання має стати формування нової архітектури безпеки в Європі, пише видання The Economist.
Автори проводять паралелі із Версальським договором 1919 року, зазначаючи, що досягнення миру буде складним і компромісним.
"Росія не стане розбитою, переможеною країною, яка не матиме іншого вибору, як погодитися на нестримані диктати своїх супротивників", - йдеться у матеріалі.
Натомість майбутній мир описується як "безладна, незадовільна справа, сповнена компромісів", із якими доведеться жити обом сторонам.
"Незважаючи на вимоги найзатятіших союзників України – зокрема країн Балтії та Польщі, які побоюються, що наступною мішенню нестримного російського реваншизму можуть стати саме вони, - не буде виплачено жодних військових репарацій, а керівників не притягнуть до міжнародних судів. Мир виявиться безладною і незадовільною справою, сповненою компромісів, з якими жодна зі сторін не захоче жити. І все ж їм доведеться це зробити, якщо дрони хочуть замовкнути", - зауважують у The Economist.
Перебудова європейської системи безпеки
Водночас підкреслюється, що післявоєнне врегулювання буде пов’язане з формуванням нової архітектури безпеки в Європі. Вона має передбачати гарантії для України та механізми стримування Росії, які повинні підтримуватися європейськими союзниками.
Автори також наводять приклад післявоєнного устрою 1919 року, наголошуючи, що ключовим викликом є не лише завершення бойових дій, а й створення системи, здатної запобігти новій ескалації.
"Які уроки Версальської угоди? Один із них полягає в тому, що обіцянки, дані для забезпечення миру, потребують механізмів забезпечення їх виконання", - зазначають аналітики.
Гарантії безпеки та можливі умови мирної угоди
Окремо йдеться про те, що надійні гарантії безпеки та вступ України до ЄС можуть стати частиною механізму стримування майбутніх загроз. Водночас наголошується, що, якщо ЄС не готовий прийняти Україну, він має про це відверто заявити.
Як зауважують автори, контури потенційної мирної угоди наразі залишаються невизначеними. Україна, ймовірно, може погодитися на втрату частини територій як на "неминучий результат на цьому етапі". Європа ж опиняється перед складним вибором між роллю посередника у переговорах або безпосередньою участю в них.
У такому разі, як припускає The Economist, може постати питання скасування санкцій проти Росії, а також повернення частини заморожених активів, які раніше планували спрямувати Україні. Також не виключаються дискусії щодо нормалізації дипломатичних відносин – сценарії, які в окремих політичних колах можуть сприйматися як зрада.
Заяви про наближення миру в Україні
Раніше у Генштабі прокоментували інформацію про наближення миру в Україні. Андрій Гнатов заявив, що показником наближення миру є бойова робота українських захисників на фронті. Він також уникнув прогнозів, що війна може завершитись у листопаді 2026 року.
Також зауважимо, що президент Фінляндії Олександр Стубб відмовився виступати переговірником із Росією. При цьому він підкреслив, що зараз вдалий час для таких переговорів, оскільки Україна перебуває в сильній позиції.
Джерело: УНІАН