Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації та закриття транзиту через територію Білорусі працівники Чорнобильської АЕС змушені витрачати на дорогу до роботи у кілька разів більше часу, а повітряні атаки залишаються головною безпековою загрозою для регіону. Про це в інтерв’ю УНІАН розповів генеральний директор ДСП "Чорнобильська АЕС" Сергій Тараканов.
За його словами, ще після аварії 1986 року місто Славутич будували як заміну Прип’яті – приблизно за 50 км від станції. Водночас тоді не врахували, що між містом і ЧАЕС проходитиме територія Білорусі.
За словами Тараканова, до повномасштабного вторгнення персонал їздив на вахту електричкою двічі на тиждень, перетинаючи кордон без зупинок і перевірок. Зараз цей маршрут недоступний, тому працівникам доводиться їздити автобусами через Десну та Вишгород – 5-6 годин замість 40 хвилин.
"Через що ми перейшли на довші вахти по 10-13 діб. Це нам сильно ускладнило життя. Ми облаштували місця для проживання персоналу безпосередньо на майданчику", – сказав гендиректор ЧАЕС.
Нині на станції працює близько 2200 осіб, більшість із яких мешкає у Славутичі. Окрім цього, ще близько тисячі працівників – у філії "Атомремонтсервіс" НАЕК "Енергоатом", яка також розташована у місті.
Загалом у Славутичі проживає близько 20 тисяч людей. Частина мешканців виїхала через війну, але місто прийняло внутрішньо переміщених осіб. За словами Тараканова, у Славутичі реалізуються проєкти будівництва житла за підтримки донорів, зокрема Єврокомісії.
"Не можу сказати, що місто активно розвивається, але воно точно живе", – додав він.
РекламаОчільник ЧАЕС також наголосив, що регіон фактично є прифронтовим, попри адміністративну належність Славутича до Київської області.
"Територіально ми знаходимося на Чернігівщині. А Чернігівщина сильно потерпає від ворожих атак. Ми фактично є прифронтовим регіоном, хоча мало хто про це говорить. Але ми і до цього не дуже розслаблялися, а зараз - тим більше", – зазначив Тараканов.
Джерело: УНІАН