Урядові представники США на закритій зустрічі у Вашингтоні цього тижня повідомили європейським делегаціям, що Америка може вийти з частини оборонних координаційних механізмів НАТО, якщо партнери не досягнуть помітного прогресу у встановлений термін. Розмова відбулася під час наради співробітників Пентагону, які опікуються політикою щодо Альянсу, та представників кількох держав Європи. За словами джерел, дедлайн у 2027 році розглядається як реальний рубіж, що має показати, наскільки Європа готова зміцнювати власну оборону.
Про це заявили співрозмовники видання Reuters, які були ознайомлені з перебігом закритих дискусій та погодилися говорити на умовах анонімності. Одне з джерел пояснило, що занепокоєння у Конгресі США також зростає, адже частина американських політиків вважає позицію Пентагону сигналом про потенційні зміни у ролі США в НАТО. Водночас у матеріалі згадано, що представники Альянсу наголошують: європейські союзники таки почали активніше брати відповідальність на себе, хоча оцінювати часові рамки непросто.
Зростання тиску
За інформацією співрозмовників, Пентагон дав зрозуміти, що Вашингтон не задоволений нинішнім темпом нарощування оборонних спроможностей у Європі після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році. І хоча тема не нова, напруження у діалозі ніби стало відчутнішим.
Лунали й скептичні зауваження щодо того, як саме США планують оцінювати прогрес. Адже йдеться про широкий спектр звичайних оборонних потужностей – від живої сили до ракетних систем. Частина цих можливостей не може бути компенсована простими закупівлями. До прикладу, американська розвідка, спостереження та інші технологічні можливості залишаються критично важливими, особливо в умовах війни в Україні.
Деякі європейські чиновники прямо називали термін у 2027 році нереалістичним. І не лише тому, що потрібно значно збільшити витрати на оборону. У Європи є ще одна гостра проблема – затримки у виробництві озброєння. Строки постачання багатьох потрібних систем сягають років. У цьому, до речі, є іронія: США закликають союзників купувати більше американської зброї, але навіть найпопулярніші зразки не можуть бути доставлені швидко.
І тут виникає певна суперечність. Частина чиновників у Вашингтоні дотримується думки, що американська роль у Європі взагалі має бути зменшена. Інші, навпаки, бояться, що різкі рухи лише погіршать єдність НАТО.
Європейські виклики
У ЄС нагадують, що до 2030 року континент має стати здатним до самостійної оборони. Потрібно закрити прогалини у сфері ППО, дронів, кібероборони та боєприпасів. Та навіть ця мета здається доволі амбітною, а до 2027 року – тим паче. Країни ЄС вже збільшили бюджети, але темпи зростання виробництва все одно відстають від очікувань.
Учасники зустрічі у Вашингтоні почули від американської сторони доволі прямий сигнал: якщо Європа не встигне виконати зобов’язання до 2027 року, Сполучені Штати можуть вийти з частини координаційних механізмів НАТО. Це не означає вихід із самого Альянсу, але для оборонної архітектури Європи такий крок став би відчутним ударом. Адже саме цими механізмами забезпечується обмін даними, узгодження оперативних рішень та швидкість реакції у кризових ситуаціях.
Вашингтон, як зазначають джерела, хоче бачити реальний рух у тому, щоб європейські країни взяли на себе більшу відповідальність у звичайній обороні. Йдеться про значні ресурси: війська, системи озброєння, розвідку, транспорт, логістику. За останні роки Європа справді збільшила оборонні бюджети, але комплекс американських можливостей – від супутникової розвідки до систем раннього попередження – неможливо замінити швидко. І навіть там, де можливе технічне дооснащення, брак виробничих потужностей створює вузькі місця.
Також зазначалося, що у питаннях оборони США часто посилаються на позицію адміністрації Дональд Трамп, яка роками наполягала: союзники мають платити більше і робити більше. Однак навіть у межах Вашингтона немає єдності щодо того, що саме повинно відбутися у 2027 році. Можливо, це лише один із варіантів, сформований у Пентагоні, але все ж озвучений як орієнтир.
Між політикою та реальністю
Європейські чиновники в розмовах із журналістами не приховують занепокоєння. Вони наголошують, що заміна низки американських спроможностей потребує часу, якого просто бракує. До цього додаються й політичні нюанси. Наприклад, у деяких країнах оборонні витрати зростають, але інфраструктура для виробництва складних систем ще не відновлена до рівня, необхідного для швидкого масштабування.
Ситуація ускладнюється і тим, що США вже кілька разів демонстрували коливання у власній політиці щодо НАТО. На президентській кампанії 2024 року Дональд Трамп критикував європейських партнерів та навіть казав, що допустив би агресію проти тих, хто не витрачає достатньо на оборону. Але під час саміту НАТО в червні він, навпаки, хвалив союзників за рішення збільшити оборонні видатки до 5 відсотків ВВП. Такі різкі зміни риторики лише додають невизначеності.
Між європейськими очікуваннями і американськими вимогами утворюється певна асиметрія. Європа каже, що готова платити більше, а США відповідають, що цього мало, бо потрібні не лише гроші, а й індустріальні можливості. Але все одно ця дискусія виглядає неминучою, адже світова безпека сьогодні дуже залежить від того, хто і як бере відповідальність.
Раніше OBOZ.UA розповідав, як Вашингтон наполягає на тому, щоб Афіни зробили свій внесок у PURL – фонд, що збирає кошти на закупівлю американської зброї для України. Поки що Сполучені Штати свого не домоглися.
Джерело: OBOZ.UA
